16 жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2272 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку”. Авторами документу вказані два нардепи з фракції “Слуга народу” - Мотовиловець Андрій і Мовчан Олексій (на момент обрання в парламент працювали на керівних посадах в ДП “Прозорро.Продажі”).
Законопроект передбачає, що “державні банки та банки за участі держави мають право передати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, в управління Фонду [гарантування вкладів фізосіб] з метою продажу на відкритих торгах (аукціоні) безнадійну заборгованість (заборгованість за кредитними операціями, що класифікована банком як безнадійна відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що може включати в себе вимоги банку за кредитами, цінними паперами, що є у власності банку, дебіторськими зобов`язаннями тощо)” (цитата).
Як зазначається, “державні банки та банки за участі держави передають безнадійну заборгованість в управління Фонду виключно з метою продажу Фондом такої безнадійної заборгованості на відкритих торгах (аукціоні), порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами Фонду” (цитата).
“У разі продажу Фондом безнадійної заборгованості, переданої в управління Фонду, Фонд перераховує кошти, отримані від реалізації такої безнадійної заборгованості, відповідному банку після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такої безнадійної заборгованості, розмір яких визначається Фондом”, - йдеться в законопроекті.
Цей документ також передбачає, що керівники державних банків та банків за участю держави при прийнятті рішень щодо передачі майна таких банків в управління Фонду “перебувають під захистом закону”:
1) керівники державних банків та банків за участю держави не несуть відповідальності за будь-які дії та бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти керівників державних банків та банків за участю держави, вважаються позовами проти відповідних державних банків та банків за участю держави;
2) шкода, заподіяна керівниками державних банків та банків за участю держави, внаслідок професійної помилки, дій та/або бездіяльності керівника такого державного банку або банку за участю держави під час прийняття рішень щодо передачі майна таких банків в управління Фонду, не підлягає відшкодуванню.
“Державний банк та банк за участю держави забезпечує правовий захист керівників відповідного банку, у тому числі шляхом забезпечення надання правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями в галузі права, в разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з прийняттям рішень щодо передачі майна таких банків в управління Фонду”, - констатується в законопроекті.
Один з його авторів - нардеп О. Мовчан - у колонці для “Економічної правди” зазначив, що законопроект №2272 “зможе надати керівництву державних банків законний інструмент для продажу активів зі знижкою” (цитата).
“Уряд Гончарука наразі має неймовірну можливість запустити прозорий продаж поганих кредитів державних банків, щоб наповнювати бюджет, захистити права кредиторів, що в свою чергу знизить ризики для банків і знизить вартість запозичень для місцевого бізнесу. Тобто все, що треба зробити уряду у питанні розміром в 400 млрд грн – це мати політичну волю та бажання почистити державні банки від зайвих обтяжень після прийняття законопроекту №2272”, - зазначив О. Мовчан.
Як писав Finbalance, 11 жовтня президент Володимир Зеленський провів нараду, на якій обговорювалося питання очищення балансів держбанків від проблемних кредитів.
Тоді прем’єр Олексій Гончарук заявив, що фінансово-економічний блок уряду планує сконцентрувати зусилля на очищенні держбанків від непрацюючих кредитів в т.ч. "через реалізацію банками проблемних активів, зокрема через застосування механізмів голландських аукціонів із паралельним розвитком повноцінного ринку вторинних фінансових активів" (цитата).
«Україні довелось витратити величезну кількість коштів – майже 300 млрд грн, щоб захистити вкладників банків та зберегти стабільність фінансової системи. Плюс у нас понад 500 млрд грн проблемних кредитів. Зокрема, більше 400 млрд грн у державних банках. Це гроші, які втратили звичайні люди просто тому, що хтось із боржників відмовився виконувати свої зобов’язання та не повернув гроші. Ми про цю проблему знаємо та працюємо над її вирішенням», – зауважив тоді глава уряду.
Раніше представники держбанків у т.ч. публічно заявляли, що списання чи продаж дефолтних кредитів з дисконтом несе ризик притягнення їх до кримінальної відповідальності за відповідні рішення.
За оцінками Світового банку, Кабміну доцільно прийняти постанову, яка дозволила б держбанкам розширити перелік інструментів по роботі з непрацюючими кредитами, в т.ч. за рахунок списань та продажу на аукціонах.
У квітні 2019 року Міністерство фінансів повідомляло, що розробило проект постанови Кабміну "Деякі питання роботи з непрацюючими активами банків з державною часткою", яким передбачено можливість продажу проблемних активів банків з держкапіталом за принципом "голландського" аукціону через Фонд гарантування вкладів. Як зазначалося, переліки таких активів будуть затверджуватися правліннями та оновленими наглядовими радами держбанків.
За даними Мінфіну, на 01.07.2019 обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становив 581 млрд грн (частка у портфелі - 51%). Із вказаної суми NPL на держбанки припадало 415 млрд грн (71% від загального обсягу NPL).
Порівняно з 01.01.2019 обсяг NPL у держбанках скоротився на 22 млрд грн, а частка цих непрацюючих позик у кредитному портфелі держбанків зменшилась на 2,5 в.п. до 65%.
За інформацією Мінфіну, за І півріччя поточного року держбанки зменшили прострочену заборгованості на 3,5 млрд грн; списали заборгованості за рахунок резервів на суму 2,9 млрд грн; здійснили реструктуризацію NPL на суму 10,6 млрд грн (47%, або 5 млрд грн, - за Законом України «Про фінансову реструктуризацію»).
Як зазначалося, на 01.07.2019 обсяг непрацюючих (дефолтних) позик у кредитному портфелі юросіб в Приватбанку становив 215 млрд грн (частка в портфелі - 95%), в Ощадбанку - 86 млрд грн (65%), в Укрексімбанку - 70 млрд грн (53%), в Укргазбанку - лише 6 млрд грн (14%). Щодо непрацюючих кредитів фізосіб, то на звітну дату в Укрексімбанку їх було 2 млрд грн (89%), в Укргазбанку - 4 млрд грн (56%), Ощадбанку - 5 млрд грн (45%), в Приватбанку - 27 млрд грн (38%).